Центральна (загальнообмінна) вентиляція приватних будинків

На відміну від традиційних будинків, де вентиляція зводилася до природного провітрювання через нещільність вікон і дверей та через вентиляційні канали, сучасні енергоощадні будинки вже, переважно, вимагають механічної вентиляції, щоб підтримувати належну якість повітря у приміщенні. Розрізняють чотири основні види механічних систем вентиляції будинку – витяжні, припливні, припливно-витяжні та енергоощадні припливно-витяжні.

Витяжні вентиляційні системи

Витяжні вентиляційні системи діють через пониження тиску у вашому домі. Система висмоктує повітря з будинку, тоді як додаткове свіже повітря проникає через щілини та навмисно зроблені пасивні вентиляційні отвори.

Витяжні системи вентиляції найбільше підходять для холодного клімату. В умовах теплого вологого літа понижений тиск повітря в будинку може спричинити проникнення вологого повітря у порожнини стін, де волога може конденсуватися, створюючи сприятливі умови для появи плісняви, грибка і бактерій та руйнування стін.

Витяжні системи вентиляції відносно недорогі та їх просто встановлювати. Як правило, витяжна система вентиляції приватного будинку складається з єдиного вентилятора, підключеного до єдиного витяжного отвору, розташованого в центрі будинку. Дещо покращена конструкція – це підключення вентилятора до декількох витяжних каналів, що ведуть з різних приміщень, особливо з тих, де виникають забруднення, таких як ванні кімнати та кухні. Для забезпечення притоку свіжого повітря краще облаштувати регульовані пасивні вентиляційні отвори у вікнах та стінах інших приміщень будинку, а не покладатися на просочення повітря через периметр будівлі. Хоча для належної роботи пасивних вентиляційних клапанів може бути потрібна більша різниця тисків і, відповідно, потужніший вентилятор.

Однією з проблем витяжних систем вентиляції є те, що разом із свіжим повітрям вони можуть засмоктувати в будинок різні забруднювачі, зокрема:

  • радон і плісняву з підвалу;
  • пил з горища;
  • вихлопні гази з прибудованого гаража;
  • димові гази з камінів та пічок або з газових та твердопаливних водонагрівачів та котлів.

Ризик засмоктування цих забруднювачів стає особливо великим, коли вентилятори ванних кімнат, кухонні витяжки та сушарки для одягу (що також понижують тиск в будинку під час роботи) увімкнені одночасно з витяжною системою вентиляції.

Витяжні системи вентиляції можуть також призводити до збільшення витрат на опалення та охолодження у порівнянні з енергоощадними вентиляційними системами, оскільки витяжні системи не підігрівають (не охолоджують) і не осушують свіже повітря, перш ніж воно потрапляє в будинок.

Припливні вентиляційні системи

Припливні системи вентиляції використовують вентилятор, щоб підвищувати тиск у вашому домі, нагнітаючи повітря зовні в будинок, а витікає воно з будинку через щілини у периметрі, витяжні канали у ванних кімнатах та кухнях, а також через спеціальні вентиляційні отвори (якщо такі є).

Як і витяжні системи вентиляції, припливні системи вентиляції відносно недорогі і їх просто встановлювати. Типова припливна система вентиляції має один вентилятор та систему повітропроводів, які заводять свіже повітря в одну або, що краще, в кілька кімнат, де мешканці проводять більшість часу (наприклад, спальні, вітальня). Ця система може включати регульовані вентиляційні отвори, облаштовані у стінах та вікнах інших приміщень.

Припливні системи вентиляції дозволяють краще контролювати повітря, що надходить у будинок, ніж витяжні системи вентиляції. Створюючи надлишковий тиск у будинку, припливна система вентиляції мінімізує зовнішні забруднювачі в житлових приміщеннях та запобігає зворотному втягуванню продуктів згоряння з камінів, пічок та інших приладів горіння. Припливна вентиляція дає можливість фільтрувати повітря, що нагнітається у будинок, видаляючи з нього квітковий пилок і пилюку, підігрівати чи охолоджувати його, а також осушувати, забезпечуючи контроль вологості.

Припливні системи вентиляції найкраще працюють в умовах гарячого або помірного клімату. Оскільки вони створюють надлишковий тиск у будинку, це може викликати проблеми з вологою в умовах холодного кліматі. Взимку припливна система вентиляції витісняє тепле внутрішнє повітря, яке може просочуватися через випадкові шпарини у зовнішніх стінах та стелі. Якщо внутрішнє повітря достатньо вологе, вода може конденсуватися на горищі або всередині зовнішніх стін, спричиняючи грибок, цвіль та гниття.

Як і у випадку витяжної системи вентиляції, встановлення припливної системи вентиляції веде до збільшення витрат на опалення та охолодження в порівнянні з енергоощадними системами вентиляції, оскільки взимку в будинок нагнітається холодне повітря і витісняється тепле, а влітку – навпаки. Крім цього, щоб уникнути холодних потоків свіжого повітря у приміщенні взимку може знадобитися змішувати свіже повітря з внутрішнім повітрям або нагрівати його перед нагнітанням. Все це веде до збільшення експлуатаційних витрат.

Припливно-витяжні (збалансовані) системи вентиляції

Припливно-витяжні системи вентиляції, якщо вони правильно спроектовані та встановлені, не створюють ані надлишкового ані пониженого тиску у вашому домі. Натомість, вони нагнітають всередину приблизно таку ж кількість свіжого повітря, як і викидають забрудненого назовні.

Збалансована система вентиляції, як правило, має два вентилятори та дві системи повітропроводів. Припливні та витяжні отвори можуть бути встановлені у кожному приміщенні, але типова вентиляційна система призначена для подачі свіжого повітря в спальні та вітальні, де мешканці проводять найбільше часу. Вона ж витягує повітря з приміщень, де найчастіше утворюються вологість та забруднювачі (кухня, ванні кімнати, і, можливо, пральня).

Деколи використовують одноточкову витяжну систему. Оскільки припливно-витяжні системи постачають зовнішнє повітря безпосередньо, це дозволяє фільтрувати, підігрівати чи охолоджувати, а також осушувати повітря, що нагнітається у будинок.

Енергоощадні припливно-витяжні системи вентиляції

Енергоощадні збалансовані системи вентиляції забезпечують контрольований спосіб вентиляції будинку і мінімізують при цьому втрати енергії. Вони знижують витрати на опалення взимку, передаючи тепло від теплого внутрішнього витяжного повітря до свіжого (холодно) припливного повітря. Влітку ж витяжне внутрішнє повітря охолоджує тепліший потік свіжого повітря, щоб зменшити витрати на охолодження.

Є два типи енергоощадних вентиляційних систем: рекуператори тепла або теплоутилізатори (HRV) та рекуператори енергії або рекуператори ентальпії (ERV). Обидва типи включають в себе теплообмінник, один або більше вентиляторів для проштовхування повітря через машину та елементи керування. Існує кілька маленьких моделей для настінного або віконного монтажу, але більшість з них – центральні системи вентиляції усього будинку, які мають власну систему каналів або використовують спільні канали з іншими системами.

Основною відмінністю між рекуператором тепла та рекуператором енергії є спосіб роботи теплообмінника. У теплообміннику рекуператора енергії припливний і витяжний потоки повітря обмінюються не лише теплом але й водяною парою, що дозволяє використати не лише явне, але й приховане тепло. Тоді як у рекуператорі тепла потоки повітря обмінюються лише теплом.

Взимку, наприклад, рекуператор енергії передає частину вологи від витяжного повітря до, зазвичай менш вологого, припливного зимового повітря, що дозволяє підтримувати вологість повітря в будинку сталою. Це також забезпечує вищу температуру ядра теплообмінника, що мінімізує проблеми з намерзанням.

Влітку рекуператор енергії може допомогти контролювати вологість повітря у будинку, переносячи частину водяної пари із повітря, що надходить у будинок, до, теоретично більш сухого, повітря, що залишає будинок. Якщо ви користуєтеся кондиціонером, рекуператор енергії, як правило, забезпечує кращий контроль вологості, ніж рекуператор тепла. Однак існує певна суперечка щодо використання систем вентиляції під час вологої, але не надто жаркої, літньої погоди. Деякі експерти вважають, що краще вимкнути систему в дуже вологих погодних умовах, щоб підтримувати низький рівень вологості приміщень. Ви також можете налаштувати систему таким чином, щоб вона працювала тільки тоді, коли працює система кондиціонування повітря, або використовувати змійовики попереднього охолодження.

Більшість енергоощадних систем вентиляції можуть використовувати від 70% до 80% енергії вихідного повітря і передавати цю енергію до вхідного повітря. Проте, вони є найбільш рентабельними у кліматичних умовах з екстремальними зимою або літом, а також там, де опалення є дорогим. В умовах м’якого клімату вартість додаткової електричної енергії, спожитої вентиляторами системи, може перевищувати економію енергії на підігрів або охолодження припливного повітря.

Встановлення систем вентиляції з рекуператором енергії зазвичай коштує більше, ніж встановлення інших систем вентиляції. Загалом, простота є ключем до економічно ефективної установки. Щоб заощадити на витратах на встановлення, багато систем використовують наявні канали. Складні системи не тільки дорожчі для встановлення, але вони, як правило, дорожчі і в обслуговуванні і часто споживають більше електроенергії. Для більшості приватних будинків додаткові витрати на відновлення всієї енергії з відпрацьованого повітря, ймовірно, не окупиться. Варто також зауважити, що такі системи вентиляції все ще не надто поширені. Тому далеко не всі компанії, що займаються вентиляцією, мають достатньо технічних знань і досвіду для їх встановлення.

Загалом, вам потрібні припливні та витяжні повітропроводи до кожної спальні та до кожного житлового приміщення. Повітропроводи повинні бути максимально короткими та прямими. Необхідно підібрати правильний розмір повітропроводів, щоб мінімізувати падіння тиску в системі і тим самим підвищити її продуктивність. Повітропроводи, розташовані в неопалюваних приміщеннях, повинні бути теплоізольованими і всі з’єднання повинні бути ущільнені спеціальною мастикою (а не звичайною клейкою стрічкою).

Крім того, системи вентиляції з рекуператором енергії, що експлуатуються в умовах холодного клімату, повинні мати пристрої для запобігання замерзанню та намерзанню льоду. Дуже холодне джерело повітря може спричинити намерзання льоду в теплообміннику, що може пошкодити його. Обмерзання також знижує ефективність вентиляції.

Системи вентиляції з рекуператором енергії складніше обслуговувати, ніж інші системи вентиляції. Їх необхідно регулярно чистити, щоб запобігти погіршенню рівня вентиляції та відновлення тепла, а також не допустити розмноження цвілі та бактерій на поверхні теплообмінника.

Print Friendly, PDF & Email

Один коментар до “Центральна (загальнообмінна) вентиляція приватних будинків”

  1. Також існують розподілені системи припливно-витяжної вентиляції що забезпечують теплообмін між припливом та відтоком, наприклад стінові провітрювачі від львівської компанії Прана. Звичайно такий провітрювач забезпечить дещо нижчий коефіцієнт теплообміну, але при цьому простий у встановленні та практично не потребує обслуговування, адже монтується безпосередньо у отворі зовнішньої стіни і не вимагає використання повітропроводів. https://prana.org.ua/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *